Литва и Эстония говорят о международном трибунале по расследованию преступлений коммунизма

Ранее 8 стран выступили с такой инициативой, Украины среди них нет.

Литва и Эстония рассматривают возможность учреждения международного трибунала по расследованию преступлений коммунизма, сообщает газета Lietuvos zinios. Министерство юстиции Литвы получило предложение от своих коллег из Эстонии обсудить этот вопрос.

В 2015 году на конференции в Эстонии, приуроченной ко Дню памяти жертв тоталитарных режимов, сразу несколько стран — Литва, Эстония, Польша, Латвия, Грузия, Чехия, Словакия и Венгрия — выступили с совместным заявлением о необходимости создания трибунала.

В комментарии газете профессор Института международного права и права Евросоюза Университета Миколаса Рёмериса Юстинас Жилинскас сказал, что создание международного трибунала было бы символическим актом по закреплению исторической памяти, но вряд ли помогло бы реально привлечь к ответственности лиц, причастных к репрессиям, потому что таких, во всяком случае, в Литве, в живых практически не осталось.

Рядок новин

Ігор ТКАЧУК: «Порт, який не займається перевалкою вантажів, — це нонсенс»

…З такою собі посмішкою на кутні вже агонізуюче Чорноморське морське пароплавство один час називали «сухопутним». Бо морські його активи країна розтринькала ще на початку 90-х, і нічого морехідного колись надпотужне ЧМП вже давно немає. Залишились якісь адмінспоруди, бази відпочинку тощо. Аж ось виявилося, що в Одесі може існувати не лише пароплавство без пароплавів, а й порт … без докерів. Про цю ситуацію наша розмова з начальником Одеського морського торговельного порту Ігорем ТКАЧУКОМ.

Слід зробити невеличкі роз’яснення. Після реформи портової галузі 2012—2013 років в українських гаванях було розведено господарчі та адміністративні функції. Адміністрування опинилося у віданні Адміністрації морських портів України (АМПУ) — єдиної для всіх наших гаваней структури, представленої у кожному порту своїми філіями. Господарчі ж функції залишилися у державних підприємствах-портах. Тут часом виникає певна плутанина. Бо коли говорять про порт — скажімо, Одеський — то мають на увазі, зазвичай, усі господарчі структури, як державні, так і приватні, які працюють у його акваторії. Тим часом ДП «Одеський морський торговельний порт» — це лише одне із підприємств, які господарюють у порту. Тож в Одеському порту, звісно, обробляють вантажі й у величезних обсягах — ледь не чверть від загального по галузі показника. Ось тільки роблять це виключно приватні стивідори. Для порівняння — розташований недалеко від Одеси порт Южний. Тутешнє ДП «Морський торговельний порт «Южний» обробляє десь третину вантажів цієї гавані. Саме ця діяльність і дає підприємству левову частку доходів. У ДП «Одеський морський торговельний порт» цієї статті доходу просто немає.

ТОП-5 причин, по которым Украина не сможет стать второй Кремниевой долиной

Серьёзный резонанс вызвало ироничное письмо Илону Маску, в котором красочно описывалось, как особенности финансового, банковского и валютного рынков Украины сделали бы невозможной реализацию основателем SpaceX инновационных проектов в нашей стране. Но проблема не только в регулировании. И даже не столько в нём. Приведу пять причин, из-за которых вероятность успешности инновационного процесса в Украине невелика.

Первое - отсутствие подходящей предпринимательской культуры. В Украине отношение к потерявшим свои деньги предпринимателям традиционно отрицательное, в отличие от культуры, например, Кремниевой долины, где к этим вопросам относятся терпимо. Изменение бизнес-психологии в Украине в сжатые сроки вряд ли возможно.

Нардеп вважає дивним, що політики іншої країни розповідають, кого вважати героями Україні

Смішно вважати, що постать Степана Бандери є перешкодою для української євроінтеграції. Таку думку в ефірі телеканалу "112 Україна" висловив народний депутат України Андрій Іллєнко.

"Ця заява не має ніякого відношення до реальності, - вважати, що постать Бандери є якимось нібито перешкодою до євроінтеграції. Це, на мій погляд, смішно. Насправді, проблеми, пов'язані з євроінтеграцією ніяк не стосуються політики історичної пам'яті і власне, якщо так вже ставиться питання, то як же Польщі прийняли в Євросоюз після концтабору Береза-Картузька, або операції "Вісла", або політики ратифікації. І нічого, нормально. А Бандера концтаборів не будував. Він, до речі, сидів якраз у концтаборі Береза-Картузька у міжвоєнній Польщі", - сказав Іллєнко.

Нардеп вважає дивним, що політики іншої країни розповідають, кого в Україні вважати героями.

"Взагалі, мені здається, що таку заяву не шкодить Україні, а Польщі. Мені, чесно кажучи, дивно, що нам політики з іншої країни розповідають про нашу внутрішню політику, кого нам вважати героями. Ми ж не розповідаємо полякам, кого їм вважати героями", - зазначив нардеп.

Раніше польський політик Ярослав Качинський провокативно заявив, що Україна не ввійде в Євросоюз, поки буде підтримувати культ особистості, створений навколо Степана Бандери.

Балчун про "монополію" Дубневичів на Укрзалізниці: я не прокурор

 

Голова "Укрзалізниці" Войцех Балчун стверджує, що рейкові скріплення закуповуються у компаній депутатів "БПП" Богдана та Ярослава Дубневича за тендерами, які відбулися до його призначення головою держкомпанії.

Про це він заявив на прес-конференції, повідомляють Вільні новини.

"По-перше, не я створив таку систему. По-друге, якщо в цій системі щось не відповідає законодавству, то цим повинні займатися відповідні служби. Я від самого початку казав, що я не прокурор. Є державні служби: НАБУ, прокуратура, СБУ. Я думаю, що тема багато разів перевірялася та аналізувалася", - зявив Балчун.

За його словами, формальних дій з боку правоохоронних органів немає.

---

"Ми купуємо скріплення по тендерах і по документації, яка колись була прийнята. Не мною. Це серйозний технологічний процес, пов'язаний із ремонтом та утриманням залізничних колій. Звичайно я хотів би зробити диверсифікацію поставок, але це процес. Потрібно поміняти всі ці специфікації", - зазначив він.

Також, за словами Балчуна, він бачився з Дубневичем декілька разів у житті, на офіційних зустрічах.

"І я вважаю, що в тих сферах, про які ми говорили, нормотворча діяльність і роль УЗ в державі, то у нас була б дуже конструктивна розмова", - зазначив Балчун.

Як відомо, 25 січня міністр інфраструктури Володимир Омелян розкритикував на засіданні уряду главу "Укрзалізниці" Войцеха Балчуна. Зокрема, Омелян звинуватив Балчуна в корупції і співпраці з Дубневичами.

Глава "Укрзалізниці" Балчун визнав, що спілкується з нардепом Ярославом Дубневичем, оскільки той очолює парламентський комітет з транспорту. Як відомо, "Укрзалізниця" закуповує запчастини, які виробляють компанії братів Дубневичів.

Конфлікту Омеляна і Балчуна передувало рішення Кабінету міністрів, який перепідпорядкував "Укрзалізницю", забравши її у Міністерства інфраструктури.Згідно з цим рішенням, "Укрзалізниця" буде підпорядковуватися напряму уряду.

 

 

Читайте також: Балчун ответил Омеляну: Публичная полемика в стиле «сам дурак» для меня абсолютно неприемлема