Подорожчання курятини в Україні пояснюється виключно зростанням експорту - економіст

​

Подорожчання м'яса курей в умовах монопольного ринку в Україні пояснюється виключно зростанням експорту.

Таку думку висловив директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, пише Поштівка.

«Виробництво курятини на сьогоднішній момент повністю індустріалізовано, основний сегмент ринку виробляється промисловим способом, причому декількома виробниками, а коментувати ситуацію на монопольному ринку може тільки Антимонопольний комітет», - пояснив експерт.

За його словами, в ситуації з винятковим положенням на українському ринку виробники курятини використовують для збуту ту продукцію, яка в силу тих чи інших причин не потрапляє на зовнішні ринки.

Так, за перевиробництва курятини та курячих яєць в умовах експортних обмежень монополіст знижує ціну на продукт в Україні і позбавляється від надлишків.

Коли ж експорт зростає, як пояснив О. Пендзин, пропозиція на внутрішньому ринку різко скорочується, і ціни, відповідно, підскакують. Так, наприклад, в ситуації з яйцями коливання вартості можуть доходити до 40% протягом місяця-двох.

Нагадаємо, за підсумками перших шести місяців 2017 року, в Україні було вироблено 529,3 тисячі тонн м'яса птиці. Із загального обсягу, 431,8 тисяч тонн становить свіже та охолоджене м'ясо, ще 97,5 тисяч тонн вироблено замороженої продукції. В цілому, за січень-червня обсяги виробництва м'яса птиці в Україні зросли на 25,3%, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Якщо розглядати свіже та охолоджене м'ясо, то його виробили на 46% більше, ніж рік тому.

Одеський порт має передати державному та місцевому бюджетам понад 400 млн грн

Кабмін затвердив фінансовий план ДП "Одеський морський торговельний порт" на 2017 рік, згідно з яким підприємство має заробити понад 720 млн грн. При цьому, перерахування до державного і місцевого бюджетів та цільових фондів становитимуть 404,3 млн грн. Про це повідомляє на своєму сайті начальник адміністрації Одеського порту Ігор Ткачук.

"Пропонується затвердити фінансовий план державного підприємства Одеський Морський торговельний порт на 2017 рік, загальний плановий розмір доходів за яким встановлений на рівні 725,4 млн грн. Чистий прибуток – у розмірі 471,75 млн грн. Загальна сума витрат планується у розмірі 674 млн грн. Чистий фінансовий результат у 2017 році планується у сумі 260,6 млн грн. Перерахування до державного і місцевого бюджету та цільових фондів становитимуть 404,3 млн грн", – зазначив на засіданні Кабінету міністрів доповідач з даного питання – заступник міністра інфраструктури України Юрій Лавренюк.

Лише 4% інвестицій в Україні здійснюється через лізинг

​

В 2015 році частка інвестицій, здійснених через лізинг, впала нижче 3%

У розвинених країнах за допомогою лізингових схем здійснюється майже третина інвестицій в основні засоби, у той час як в Україні цей показник в останні роки не перевищує 4%. Про це і про проблеми використання лізингу в Україні у своїй статті "Бізнес в оренду" пише Юлія Самаєва, повідомляє Поштівка.

Автор зазначає, що в кризовому 2015 році частка інвестицій, здійснених через лізинг, за оцінками експертів, впала нижче 3%.

"За даними дослідження USAID "Лідерство в економічному управлінні" (ЛЭУ), у країнах ЄС-28 для представників малого та середнього бізнесу лізинг — другий за поширеністю джерело фінансування після кредитних ліній", – йдеться в статті.

Самаєва вказує, що в Європі 24% лізингоодержувачів є ФОП, або підприємцями-початківцями, що почали власний мікробізнес.

Шеф МЗС Британії Борис Джонсон розкритикував Україну

В Україні реформи відбуваються, але влада повинна зосередитися на боротьбі з корупцією.

Про це заявив глава британського МЗС Борис Джонсон, відкриваючи в Лондоні конференцію з питань реформ в Україні.

«Уряд повинен просувати реформи і в сфері боротьби з корупцією. Постійно ми чуємо мантру, що Україна провела більше реформ за 3 роки після Революції Гідності, ніж за попередні два десятка років», – цитує Джонсона Поштівка.

За його словами, в світі є занепокоєння, що антикорупційні реформи загальмовуються, що є недостатньо прогресу в створенні антикорупційних судів, наборі суддів Верховного суду.

«Бачимо сигнали від громадянського суспільства з приводу корупції та всі погоджуються, що нам потрібно робити більше, щоб підтримати ці зміни і відповісти на прагнення тих, хто стояв під кулями снайперів на Майдані. Корупцію має бути подолано у всіх секторах. Робота НАБУ і інших антикорупційних органів матиме сенс тільки тоді, коли винні постануть перед судом», – підкреслив держсекретар Великобританії у закордонних справах та справах Співдружності.

Судноверф “Україна” Одеського порту поновила ремонт військових кораблів

Судноремонтний завод Одеського порту взяв у ремонт патрульний катер 205П "Павло Державін" морської охорони Державної прикордонної служби України, повідомляє Поштівка.

За інформацією виробничої служби ВСП Судноверф "Україна", планується здійснити повний комплекс ремонтних і доково-ремонтних робіт: корпусні роботи, а саме: дефектація, очищення і фарбування корпусу; дефектація і ремонт гвинто-рульової групи, вузлів і механізмів; дефектація і ремонт теплообмінних апаратів і інших спецпристроїв корабля. Орієнтовний термін ремонту складає 50 днів, з них 28 днів корабель проведе в доці №2.

– Ми всі зацікавлені, щоби кораблі Військово-морських сил України і Державної прикордонної служби перебували в повній справності і бойовій готовності. Упевнений, що судноремонтна верф Одеського порту якісно відремонтує ще не один військовий корабель – адже там працюють справжні професіонали своєї справи, – зазначив начальник адміністрації Одеського порту Ігор Ткачук.

Довідка:

ВСП Судноремонтна верф "Україна" Одеського порту за останні кілька років відновила вже кілька бойових одиниць ВМС України. За 2015-2016 роки були відремонтовані: протидиверсійний катер "Гола Пристань", патрульний катер "Скадовськ", військовий буксир "Красноперекопськ", військові катери "Ромни" та "Токмак".

Судноремонтна верф здійснює ремонт суден всіх типів водотоннажністю до 30000 тонн. Площа території верфі складає 75,524 тис. кв. м. Загальна довжина причалів 1230 м, включно судноремонтні 570 м, глибина біля причалів до 7,1 м. Вантажопідйомне устаткування на причалах – 6 портальних кранів в/п 10-30 т, плавучі крани: самохідний в/п 100 т, несамохідний в/п 5 т. На верф заведена залізнична гілка, для транспортування вантажів може використовуватися також автомобільний і водний транспорт.

Чому пенсійну реформу не можна вважати реформою?

Чи є «пенсійні» законопроекти, які були передані Урядом до парламенту, пенсійною реформою? Ні. Слова реформа, «на щастя», немає навіть в їхніх назвах. Вони – про інше.

Чотири внесені в парламент законопроекти, що стосуються «підвищення пенсій» (№№ 6614, 6615, 6616, 6617), дозволяють зробити невтішний висновок. Попри всі декларації, вони не мають нічого спільного з докорінним реформуванням пенсійної системи.

Запропоновані владою рішення – це комплекс заходів для скорочення дефіциту Пенсійного фонду за рахунок перетворення на жебраків мільйонів українців, або навіть банального скорочення чисельності пенсіонерів «природним шляхом».

Головний концептуальний провал пенсійної антиреформи полягає в тому, що вона зберігає солідарну систему, не створюючи навіть передумов для появи накопичувальних рівнів. Міжнародний валютний фонд заявив, що накопичувати українцям ще зарано – і український уряд виконав цю настанову.

Депутати вимагають перевірити законність приватизації Бурштинської ТЕС

Депутати Івано-Франківської обласної ради звернулися до Президента України, Прем'єр-міністра, Голови Верховної Ради України, Генерального прокурора з вимогою провести перевірку правомірності умов приватизації Бурштинської ТЕС ПАТ "Західенерго" та виконання інвестиційних зобов'язань з боку ТОВ "ДТЕК", повідомляє Поштівка.

У тексті офіційного звернення  йдеться про те, що наразі є ситуація, яка вказує на фактичну незаконну приватизацію енергоактивів, які перебували у державній власності.

"Така ситуація зберігається, на жаль, і на третій рік після Революції Гідності, а в умовах війни – є немислимою та неприпустимою. Водночас, ТОВ «ДТЕК» який є власником 70% акцій ПАТ «Західенерго» та володільцем повного контролю над фінансово-господарською діяльністю Бурштинської ТЕС не виконує умови інвестиційного договору", – зазначають депутати в документі.

Окрім цього депутати обласної обласної ради вимагають повернути у державну власність стратегічно важливі енергоактиви ПАТ «Західенерго», якщо будуть виявлені факти порушення приватизації.