02.07.2017

Чому пенсійну реформу не можна вважати реформою?

Чи є «пенсійні» законопроекти, які були передані Урядом до парламенту, пенсійною реформою? Ні. Слова реформа, «на щастя», немає навіть в їхніх назвах. Вони – про інше.



Чотири внесені в парламент законопроекти, що стосуються «підвищення пенсій» (№№ 6614, 6615, 6616, 6617), дозволяють зробити невтішний висновок. Попри всі декларації, вони не мають нічого спільного з докорінним реформуванням пенсійної системи.

Запропоновані владою рішення – це комплекс заходів для скорочення дефіциту Пенсійного фонду за рахунок перетворення на жебраків мільйонів українців, або навіть банального скорочення чисельності пенсіонерів «природним шляхом».

Головний концептуальний провал пенсійної антиреформи полягає в тому, що вона зберігає солідарну систему, не створюючи навіть передумов для появи накопичувальних рівнів. Міжнародний валютний фонд заявив, що накопичувати українцям ще зарано – і український уряд виконав цю настанову.

У цивілізованих державах урядовці знають одне просте правило: будь-яка «солідарка» може повноцінно та ефективно працювати тільки при позитивній демографічній динаміці. Кількість активних працівників має бути більшою, ніж кількість пенсіонерів. В Україні ж на 10-ох працюючих (які ще й платять соціальні внески) маємо вже більш ніж 11 пенсіонерів, і демографічні тенденції поглиблюють цей дисбаланс. На кожних 100 померлих у нас припадає лише 58 новонароджених. За невтішними прогнозами Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи, за умов збереження існуючих демографічних тенденцій, Україну до 2050 року чекає суттєве – майже півторакратне – скорочення чисельності населення зі зростанням частки людей старших за 60 років у загальній чисельності населення до 30%. І на кожного працюючого буде вже декілька утриманців. Це значить, що покладатися лише на солідарну систему не можна.

Процес «осучаснення» пенсій, декларований урядом, має декілька підводних каменів. Хоча влада обіцяла, що пенсійний вік підвищувати не будуть, але у законодавство закладено доволі стрімке підвищення необхідного страхового стажу. Спочатку стаж зросте з 15 років до 25, а потім – за наступні 10 років з 2018-го – він має бути підвищений ще на десять років – до 35 років. Далі – після 2028-го – все просто: або в тебе цей страховий стаж є, або ти будеш отримувати копійки. Це чекає, перш за все тих, кому сьогодні 45-50 років.

Влада ставить собі у заслугу те, що має намір підвищити пенсії найбільш малозабезпеченим пенсіонерам. Мінімальні пенсії в жовтні цього року, якщо законопроекти будуть прийняті, «проіндексують» з 1312 до 1373 гривень. Так, у більшості пенсіонерів пенсії мають трохи зрости – осучаснитися. В кого на сім доларів у еквіваленті, в кого на 19. Невеличка група щасливців має розбагатіти аж на 38 або трохи більше. І від цих крихт люди мають радіти? Особливо якщо врахувати, що споживчі ціни виросли з 2012 року по травень 2017-го на 125% (більш ніж удвічі), зокрема, на продовольчі товари – на 93% (майже удвічі), а на комунальні послуги – на 433% (більш ніж у чотири рази)! 

З 1 жовтня 2017 року має бути скорочений так званий коефіцієнт заміщення – з 1,35 до 1. Що це значить? Якщо раніше людина могла розраховувати на пенсію у розмірі половини або трохи більше від тієї зарплати, з якої сплачувалися соціальні внески, то зараз це буде третина або навіть менше. І інструментів, які б дозволили компенсувати ці втрати накопичувальними рівнями Уряд наступним поколінням пенсіонерів поки що не пропонує. В Уряді просто намагаються ситуативно латати фінансові дірки. Про реальні реформи, спрямовані на стимулювання економіки – не йдеться.

Віталій Скоцик