07.10.2024

Дунайські судноплавні компанії планують звернутися до ЄС за допомогою в подоланні кризи на Дунаї

Українське Дунайське пароплавство (УДП) разом з іншими дунайськими судноплавними компаніями домовились звернутися до Євросоюзу з проханням про підтримку через глибоку кризу, що охопила річкову логістику, пише Ізмаїл-онлайн.

Минулого тижня в Румунії пройшла 66-та Конференція директорів дунайських пароплавств, на якій обговорювали шляхи виходу з важкої ситуації. Серед учасників заходу були румунські TTS і NAVROM, болгарське BRP, сербське JRB AD, австрійське DDSG-MAHART та інші.

Основним питанням стало падіння обсягів перевезень та зниження фрахтових ставок, через що найбільші судноплавні компанії працюють зі збитками. Фінансові резерви 2022-2023 років вичерпані, і ситуація погіршується ще більше, ніж під час світової фінансової кризи 2008 року.

29.10.2023

Українцям розповіли, звідки взялася третя платіжка за газ

Українці, які ще кілька років тому розраховувалися за газ за однією платіжкою, з певного часу почали звикати, що газ потрібно оплачувати за двома платіжками. Однак тепер виявилося, що є ще й третя платіжка за газ.

Що потрібно оплачувати за третім рахунком, досі багато споживачів так і не з'ясували. Звідки в'язалася третя платіжка за газ, і з ким треба буде по ній розраховуватись, розповіло видання Поштівка.

Якщо коротко, то з 2015 року Україна почала переходити до ринкових відносин у сфері споживання природного газу. Внаслідок впровадження ринкових реформ вартість газу була розбита на дві складові: постачання газу та його розподіл. Відповідно, з 2020 року українцям почали приходити дві платіжки: за постачання газу (це власне вартість газу, яку зараз майже всі платять Нафтогазу) та за розподіл газу (за його доставку до будинків споживачів, яку здійснюють облгази).

При цьому із тарифів на розподіл газу виключили плату за техобслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання (ТО ВБСГ). Ба більше, з обов'язків облгазів, які здійснюють розподіл газу та його доставку безпосередньо до будинків споживачів, зникло технічне обслуговування внутрішньобудинкових газових приладів та мереж.

23.09.2021

Брифінг у ВР щодо створення нового Міжфракційного об’єднання «Енергоефективна Україна» 23.09.2021

Брифінг у Верховній раді щодо створення нового Міжфракційного об’єднання «Енергоефективна Україна», головою якого обрано Миколу Тищенка. 23 вересня 2021 року

23.07.2021

Дмитро Єгер про «Нафтогаз»: “Що це таке – толком ніхто не знає, що воно робить – що хоче то і робить”

Сайт Енергетичний фронт розмістив виступ фахівця у галузі нафтогазовидобування, доктора технічних наук Дмитра Єгера на засіданні Energy Freedom 20 липня 2021 на тему «Чи потрібен Україні Нафтогаз?!»

Фрагменти виступу:

«Нафтогаз» ніякої господарчої діяльності не веде, існує він тільки за рахунок ціни видобутку власного газу «Укргазвидобування». Господарських функцій не має: всі компанії, які ввійшли до нього, абсолютно самостійні. Щоб юридично довести до ліквідації НАК «Нафтогаз», потрібно ще 10 років.

У «Нафтогазу» була одна генеральна функція — це договір на транзит з Росією. Нічого він не видобуває, нічого він не має. Одне, що збитки наносить державі. Ситуація приведе до того, що треба буде приймати якесь рішення. Вічно так бути не може. Компанія, яка нічого не виробляє і не приносить ніякої користі ні одному з підприємств, ні видобутку, ні транспорту, ні транзиту, ні розподілу, не може вічно існувати надбудовою і жити за рахунок інших підприємств, які входять до складу так званої компанії».

12.01.2021

Сьогоднішня ситуація з тарифами – це наслідок злочинної діяльності НАК «Нафтогаз», – нардеп

Нафтогаз

Сьогоднішня ситуація з тарифами – це наслідок злочинної монополії НАК «Нафтогаз», яка в останні роки перетворилася на окрему державу в державі.

Про це на своїй сторінці в фейсбук написав перший заступник голови енергетичного комітету ВР Олексій Кучеренко.

Роками «Нафтогаз» крутив тарифами як циган сонцем: коли в Європі ціни падали, наш монополіст зменшував тариф на копійки, а при перших холодах в Європі підняли ледь не в два рази.

01.12.2020

В "Слузі народу" пояснили, чому провалилася реформа ЖКГ

В Україні реформа сфери житлово-комунального господарства (ЖКГ), яка проводилася кілька років, за фактом провалилася.

Про це розповіла голова підкомітету з питань розвитку конкуренції та рівних умов для бізнесу Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Людмила Буймістер (фракція “Слуга народу”).

Вона пояснила, що головною метою реформи було створення ринку комунальних послуг, але досягти цього не вдалося.

26.11.2020

Виведення "Укргазвидобування" з-під управління "Нафтогазу" знизить ціну газу для населення за рахунок конкуренції – Кучеренко

Народний депутат України, перший заступник комітету з питань енергетики і ЖКП Олексій Кучеренко під час прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна"

На думку нардепа, монопольне становище «Нафтогазу» на ринку природного газу не відповідає загальносуспільним інтересам.

Виведення державної видобувної компанії «Укргазвидобування» з-під управління НАК «Нафтогаз України» у пряме підпорядкування Кабінету міністрів України сприятиме підвищенню ефективності її роботи і дасть їй можливість самостійно за ринковими цінами продавати на біржі видобутий газ. 

Про це сьогодні заявив народний депутат України, перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань енергетики і ЖКГ Олексій Кучеренко під час презентації ініційованого ним законопроекту №4400 щодо створення конкуренції на ринку природного газу та ліквідації монополізму «Нафтогазу».

17.07.2020

«Укрпошта» не надаватиме банківські послуги - чому це афера

Нацбанк проти


19 травня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №2788-д. Він передбачає залучення «Укрпошти» до надання банківських послуг. Натомість у Нацбанку від такої ідеї далеко не у захваті. Там вказують на цілу низку ризиків як для держави загалом, так і для самої «Укрпошти».

У Нацбанку нагадують, що частка держави в активах банківської системи – 55%. Її збиралися зменшити за рахунок часткової приватизації держбанків, але тепер вона навпаки може зрости ще більше. Крім цього, «Укрпошта» створюватиме конкуренцію державним банкам – «Ощадбанку» і «ПриватБанку», при цьому вона виявиться у привілейованому стані, отримавши всі переваги і можливості банківської діяльності, але не буде нести жодної відповідальності. У Нацбанку переконані, що конкуренція між собою державних компаній призведе до зменшення доходів кожної з них, а у підсумку втратить держбюджет, включаючи ще й додаткові витрати на «Укрпошту».

21.05.2019

Перевірок бізнесу стане менше: Держпраці обмежили повноваження


У 2018 році інспекції Держпраці провели 20 тис. перевірок, наклали штрафів на 1,5 млрд. грн.

Державна служба з питань праці (Держпраці) позбулася частини повноважень, і буде проводити менше перевірок.

Про це пише UBR.

Це відбулося завдяки оскарженню постанови Кабміну №295: Шостий апеляційний адміністративний суд задовольнив позов Державної регулярної служби до Кабміну, і визнав недійсним цей документ, поставивши тим самим перевірки місцевих інспекцій Державної служби праці поза законом.

01.05.2019

В Ізмаїлі побудували першу з восьми барж "Грейн-трансшипменту" для перевезень Дніпром


Підприємство «Дунайсудносервис» (Ізмаїл) завершило роботи з будівництва двотрюмної суховантажної баржі Grain-3 для компанії «Грейн-трансшипмент». Портом приписки несамохідного судна стане Херсон, - про це повідомляє ПрАТ "УДП" на своїй сторінці в Фейсбук.

Несамохідне судно з буксиром PLUTUS вже здійснило перехід з бази будівництва в Херсон.

16.02.2019

Уряд планує списувати борги за "комуналку" українцям


Уряд пропонує списати понад 80 млрд грн боргів за житлово-комунальні послуги. Водночас частину заборгованості покриють споживачі, які вчасно оплачують комунальні рахунки.

"Кабмін ще навесні 2017-го схвалив проект закону про погашення 30 мільярдів гривень боргів за електроенергію. Частину коштом державного бюджету, частину - спеціальною надбавкою всім споживачам в тариф на електроенергію", - написав у Facebook експерт у сфері енергетики Андрій Герус.

Також зареєстрували законопроект про списання боргів населення за житлово-комунальні послуги на суму 56 млрд грн.

"Швидше за все, ми вже дійшли до точки неповернення, коли борги стають в принципі непогашеними і єдиний спосіб - це їх списати - закрити бюджетом. Сумарно всі борги населення та підприємств за газ, електроенергію, опалення та воду досягають вже 100 мільярдів гривень", - наголосив Герус.

За його словами, заборгованість населення за електроенергію становить близько 5 млрд грн. Решта 28 млрд грн - це борги підприємств, бюджетних установ.

07.01.2019

Одесчина: руководитель УДП несмотря на проблемы пассажирского флота не теряет оптимизма

Председатель правления ЧАО «Украинское Дунайское пароходство» Дмитрий Чалый, подводя итоги 2018-го года, указал на имеющиеся проблемы, но вместе с тем, высказал мнение, что новый год будет для УДП удачным, несмотря на все трудности. 

В частности, Дмитрий Чалый остановился на вопросах пассажирских перевозок, отметив:

«В этом году мы вывели на линии четыре пассажирских теплохода – «Україна», «Молдавія», «Дніпро» и «Волга». К сожалению, в связи с критическим обмелением Дуная на австрийском, словацком и венгерском участках реки, пассажирский флот был переведен на работу по измененной схеме – теплоходы выполняли рейсы Пассау–Вена–Пассау, без захода в Будапешт. В венгерскую столицу и Братиславу туристов доставляли автобусами, где для них была предусмотрена экскурсионная программа в полном объеме. Из-за форс-мажорных обстоятельств на теплоходах «Молдавія», «Україна» и «Дніпро» по два рейса были аннулированы. Тем не менее, за время навигации «Молдавія», «Україна», Дніпро» и «Волга» перевезли более 14,6 тысяч пассажиров. Прогулочный теплоход «Евгений Косяков» выполнил 35 судозаходов в украинскую дельту Дуная, во время которых экскурсионное обслуживание получили 4,5 тысячи иностранных туристов. С уверенностью можно сказать, что наши пассажирские теплоходы пользуются популярностью и спросом на Дунае.

Наличие максимальной грузовой базы, а также работа флота в условиях мелководья обусловили увеличение объемов ремонта торгового флота. В текущем году на ремонт, техобслуживание и модернизацию флота фактически затрачено более 77 млн. грн. и 270 тысяч евро. Рост затрат был обусловлен вводом в эксплуатацию пассажирского теплохода «Волга» и модернизацией очистных устройств на теплоходах «Молдавія» и «Україна».

В настоящее время к навигации 2019-го года готовятся пассажирские теплоходы. На заводе «Дунайсудоремонт» уже произведено докование теплохода «Молдавія», вскоре доковый ремонт пройдут еще три «пассажира». Запланировано проведение ремонта фекальных танков на теплоходах «Волга» и «Дніпро» и подготовка к установке очистных сооружений. Также на этих судах запланирована установка самозакрывающихся дверей, как это сделано ранее на теплоходах «Молдавія» и «Україна», — сообщает пресс-служба УДП.

03.01.2019

«НИБУЛОН» намерен строить порты и рыболовецкий флот

Компания «НИБУЛОН» выкупила на аукционе имущественный комплекс бывшего Очаковского рыбоконсервного комбината. На его базе будет реализован масштабный проект, предусматривающий строительство порта и создание современного рыбоперерабатывающего комплекса, а также формирование рыболовецкого флота. Об этом на своей страничке в социальной сети «Фейсбук» сообщил генеральный директор ООО СП «НИБУЛОН» Алексей Вадатурский. «Когда-то рыба и морепродукты в нашей стране не были дефицитом, - пишет он. - Сегодня же ситуация радикально противоположная: с каждым годом рыбная промышленность в Украине существенно сокращается, и большую часть от общего объема рыбной продукции составляет импорт. Цены взлетают вверх, и все меньше украинцы могут себе ее позволить. Поэтому наша компания решила взяться за решение и этой проблемы».

По словам А. Вадатурского, инвестиционная программа включает два параллельных направления.
«Во-первых, строительство портового комплекса в г. Очаков Николаевской области, который станет базой для флота компании. Во-вторых, возрождение рыбной отрасли: мы хотим восстановить отрасль рыболовства, а также переработку и консервирование рыбы, ракообразных и моллюсков в Днепро-Бугском лимане. Это комплексный проект, поэтому мы также рассматриваем и возможность строительства специализированного флота для нужд этой отрасли на собственном судостроительном заводе, а это - дополнительные рабочие места и для судостроительной и судоходной отраслей. В целом реализация нашего инвестиционного проекта станет важным толчком для развития экономики региона благодаря созданию новых рабочих мест, пополнению местного бюджета и развитию инфраструктуры».

Приватизація провалилася: план доходів від продажу підприємств виконаний на 1,4%

Доходи від приватизації в 2018 році склали лише 300 млн грн.

Такі цифри наводить Міністерство фінансів України, повідомляє Поштівка.

Там пояснили такі результати тим, що минулого року стартувала тільки мала приватизація.

"Внаслідок надзвичайно низьких надходжень від приватизації в сумі 0,3 млрд грн (оскільки в 2018 році стартувала лише мала приватизація) уряд в грудні прийняв рішення про їх заміщення додатковим обсягом внутрішніх запозичень", – йдеться в повідомленні.

У квітні 2017 року прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що уряд має намір продати 3,5 тис. державних підприємств.

7 березня 2018 року в Україні набув чинності новий закон про приватизацію. Документ передбачає розподіл об'єктів роздержавлення на дві групи – об'єкти великої і малої приватизації.

Перші підлягають продажу на аукціоні, умови якого встановлює Кабінет Міністрів, а другі продають через портал держзакупівель Prozorro.

29.12.2018

Кабмін збільшив дефіцит Пенсійного фонду

Власні доходи Пенсійного фонду в 2018 році зменшилася на 6,54 млрд грн

Кабінет міністрів України вніс зміни до бюджету Пенсійного фонду на 2019 рік, зменшивши його власні доходи, проте збільшивши фінансування з держбюджету.

Про це повідомляє «Поштівка» посилаючись на постанову Кабміну, оприлюднену на урядовому порталі.

Згідно з документом, власні доходи Пенсійного фонду в 2018 році зменшилася на 6,54 млрд грн – до 206,92 млрд грн із 213,46 млрд грн через зменшення надходжень від єдиного соціального внеску (до 201,71 млрд грн із 208,26 млрд грн).

Водночас кошти з державного бюджету на фінансове забезпечення виплат пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, і дефіцит коштів Пенсійного фонду збільшено на 10,77 млрд грн – до 150,09 млрд грн.

Відповідно до постанови, загальні доходи Пенсійного фонду збільшено на 5,15 млрд грн – до 358,78 млрд грн.

28.12.2018

Борг населення за “комуналку” за листопад збільшився на 7,5 млрд гривень

Ощадбанк відклав упровадження комісії за прийняття комунальних платежів Поштівка

У листопаді борг населення за спожиті житлово-комунальні послуги збільшився на 21%, або на 7 516,7 млн гривень до 43 375,5 млн гривень порівняно з жовтнем.

Про це повідомила Державна служба статистики, пише Поштівка.

Борг за квартирну плату станом на 1 грудня 2018 року зменшився на 26,4 млн гривень до 4 021,1 млн гривень.

Борг за опалення і гаряче водопостачання збільшився на 3 429,9 млн гривень до 13 600,9 млн гривень.

Борг за газопостачання збільшився на 4 121,3 млн гривень до 22 129,9 млн гривень.

У листопаді серед регіонів найбільша заборгованість за опалення і гаряче водопостачання зафіксована:

  • в Києві (3 057,663 млн гривень);
  • в Харківській (2 317,674 млн гривень);
  • в Дніпропетровській (1 918,012 млн гривень) областях.

За газопостачання:

  • в Харківській (2 503,104 млн гривень);
  • в Дніпропетровській (2 465,145 млн гривень);
  • в Одеській (2 092,471 млн гривень) областях.

Найбільша заборгованість з квартирної плати в листопаді зафіксована:

  • в Києві (795,340 млн гривень);
  • в Дніпропетровській (831,312 млн гривень);
  • в Донецькій (373,310 млн гривень) областях.

20.12.2018

Понтони ПрАТ «УДП» здійснили унікальне перевезення негабаритних вантажів


Спеціалізований флот УДП, в складі якого знаходиться чотири понтона типу ПДМ-10 і один ТМІ-4, має чималий досвід в перевезеннях негабаритних вантажів. Зокрема, унікальність ТМІ-4 в тому, що він може перевозити як портальні крани так і нестандартне обладнання та всілякі конструкції з дунайських портів в порти Чорного моря.

– Цьогоріч після тривалого простою спеціалізований флот знову почав використовуватися в перевезеннях негабаритних вантажів, – зазначив заступник голови Правління з експлуатації флоту і фрахтування Едуард Буряк. – Оскільки наявнй тип понтонів не підходить для поставленого завдання через свої невеликі розміренння, фахівці конструкторського бюро пароплавства розробили унікальний проект з перевезення портальних кранів спареними понтонами. Практична реалізація проекту зайняла трохи більше одного місяця і після ремонту в Одесі понтони виконали два перевезення з Одеси в порт «Южний».
Після 12-річного відстою відновлений і ПДМ-12. Понтон також запланований для роботи з важкими вантажами і вже виконав одне перевезення за маршрутом Херсон-Горішні Плавні-Ізмаїл.

02.12.2018

На польську економіку працюють два мільйони українців

zarobitchany

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович повідомив про те, що на польську економіку працюють два мільйона українців, ще 40 тисяч студентів з України навчаються у польських навчальних закладах.

Про це він повідомив на засіданні українсько-польського форуму партнерства в Києві в суботу, 1 грудня, передає "Поштівка".

"За різними оцінками, в Польщі знаходяться вже майже 2 млн українців, які працюють у нас в ключових сферах економіки: будівництві, сільському господарстві, послугах. Ми цінуємо їх зусилля і внесок в розвиток нашої держави", – сказав Чапутович.

Польський міністр додав, що в 2017 році польські консули видали українським громадянам 1,2 млн віз.

Нагадаємо, в Національному банку України очікують, що у 2019 році значно знизиться  інтенсивність трудової міграції з України до Польщі.

Раніше повідомлялося, що переважна більшість українських трудових мігрантів (73%) не мають наміру залишатися жити в Польщі.

07.10.2018

Дмитро Чалий: Стратегія – це діагноз і рецепт, стратегічний план – це схема лікування.

Дмитро Чалий
Голова Правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» Дмитро Чалий

Інтерв’ю з головою Правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» Дмитром Чалим.


Дмитра Чалого, якому зараз 36 років, було призначено керівником Українського Дунайського пароплавства (УДП) наприкінці листопада 2017 року. За інформацією ЗМІ перше півріччя 2018 року ця найкрупніша в Україні судноплавна  компанія завершила дуже вдало – були виконані майже всі заплановані показники ефективності управління підприємством  –   обсяги перевезень, доходи від основної діяльності,  собівартість наданих послуг, прибутковість тощо. Недавно прес-служба УДП повідомила, що на підприємстві розпочалася розробка стратегічного плану розвитку. PERSONA.TOP вирішила поцікавитись у очільника Дунайського пароплавства – що являє собою цей документ, для чого він потрібен транспортному підприємству  і чому робота над ним почалася саме зараз.
_________________


– Нещодавно Вами було підписано наказ про створення Плану стратегічного розвитку УДП. Чому ви вирішили почати цю роботу саме зараз, адже за декілька місяців виповниться рік після вашого призначення?

– Насправді, робота над планом стратегічного розвитку почалася з першого дня мого призначення на посаду керівника УДП – в кінці листопада минулого року. Ми почали з діагностики фінансового стану та ефективності діяльності пароплавства – саме з цього зазвичай починається робота над стратегією розвитку будь-якою підприємства. У нашому діагнозі ми визнали наявність кризової ситуації, потім розробили антикризовий план спрямований на оптимізацію витрат та збільшення доходів – і успішно реалізували комплекс заходів щодо стабілізації діяльності і фінансового стану УДП. Після цього ми вже в спокійному режимі, з урахуванням здійсненої діагностики почали роботу над  стратегією розвитку, можна сказати перейшли від ручного до стратегічного управління.

05.10.2018

В порту Измаил появился самый большой в Украине колесный перегружатель

Машина значительно продуктивнее портального крана аналогичной грузоподъемности.


ГП "Измаильский морской торговый порт" сегодня, 5 октября, получило приобретенный ранее колесный гидравлический перегружатель Terex Fuchs MHL 880.

Как информирует госстивидор, на данный момент - это самый большой перегружатель такого типа в Украине.

Грузоподъемность крана на вылете 16,5 м составляет 8,1 т, а на вылете 6,0 м - 31,3 т. Он оборудован грузозахватными приспособлениями для сыпучих грузов объемом 2,5 куб/м, стрелой с вылетом 18,5 м, кабиной с кондиционером, многофункциональным дисплеем, камерами бокового и заднего видов.

В порту отмечают, что полученная машина в два раза продуктивнее портального крана такой же грузоподъемности, поскольку Terex Fuchs MHL 880 более мобильный - благодаря наличию дизельной тележки кран передвигается самостоятельно. Он также дешевле в эксплуатации, поскольку для производственных целей использует электроэнергию, обеспечивает лучший контроль и точность операций. Его можно использовать для перегрузки по безгрейферной технологии.